Проте з часом ситуація почала тривожно змінюватися. Як показує нове розслідування The Kyiv Independent, українські біженці в Польщі, Німеччині та Чехії все частіше стикаються з відкритими образами, погрозами та навіть фізичним насильством.

Історії постраждалих: від образ у транспорті до фізичного насильства

Зміна суспільних настроїв в Європі перетворилася на реальну загрозу для безпеки біженців. Журналісти наводять чимало показових прикладів із життя українців за кордоном:

  • Активистки німецької організації Vitsche, заснованої українками в Німеччині, розповідають про регулярні образи, агресивну поведінку та навіть випадки, коли їй плювали в обличчя під час мирних акцій на підтримку України. Багато хто з них скаржиться на пасивність місцевої поліції у захисті активістів.
  • У Празі українка Катерина Лебедь, яка виїхала з прифронтового Запоріжжя у 2022 році, влітку 2025-го стала жертвою жорстокого фізичного нападу. Нападника тоді вдалося затримати та засудити до 20 місяців тюрми.
  • У Варшаві викладач Варшавського університету Олександра Іванюк публічно розповіла про цькування через українську мову в громадському транспорті. Попри страх, вона принципово не хоче відмовлятися від спілкування рідною мовою.

Статистика лише підтверджує невтішні тенденції. Згідно з дослідженням PAQ Research, на яке посилаються розслідувачі, 57% українців у Чехії хоча б раз зазнавали словесних образ, а 5% зіткнулися з фізичним насильством. При цьому значна частина постраждалих навіть не звертається до правоохоронців, намагаючись не привертати зайвої уваги.

Політична риторика та алгоритми соцмереж: хто розпалює ненависть

Головною причиною погіршення ставлення експерти називають цілеспрямовану антиукраїнську риторику, яку використовують окремі місцеві політики у власних передвиборчих кампаніях, після чого ці тези масово підхоплюють соцмережі.

Журналісти проаналізували близько 140 тисяч дописів у сегментах платформи X (колишній Twitter) у Німеччині, Чехії та Польщі. Дослідження чітко показало прямий зв'язок між риторикою політиків та хвилями ненависті в інтернеті:

  • У Німеччині представники ультраправої «Альтернативи для Німеччини» постійно просувають наративи про нібито надмірне навантаження на соціальну систему через українців.
  • У Чехії прем'єр Андрей Бабиш неодноразово звинувачував біженців у нібито надмірних витратах державного бюджету.
  • У Польщі антиукраїнські гасла активно використовувалися під час політичних кампаній такими діячами, як Гжегож Браун та Кароль Навроцкий.

Американська дослідниця Сьюзен Бенеш наголошує, що головним інструментом таких кампаній є штучно нагнітаний страх, який згодом переростає у виправдання насильства. Мову ворожнечі політики використовують для мобілізації електорату та перекладання відповідальності за внутрішні економічні проблеми на вразливу групу людей. Польський соціолог Рафал Панковский також підтверджує, що існує пряма і очевидна дорога від агресивних коментарів у соцмережах до реальних нападів на вулицях європейських міст.