Попри заявки державної «Укрнафти», відкритий аукціон ніяк не може стартувати через заперечення профільних відомств та тінь колишніх міністрів часів Януковича. Які схеми блокують державний видобуток та чому експерти вимагають пояснень від урядовців — читайте у нашому матеріалі.
Стратегічний ресурс під загрозою: що відбувається навколо Стинавського родовища
Ситуація навколо Стинавського родовища, про яку нещодавно детально розповів економіст Борис Кушнірук, викликає чимало запитань у політичних експертів. Як зазначає Назар Приходько, ця історія має не лише юридичний характер, а й прямий вплив на енергетичну безпеку країни.
В умовах, коли Україна веде виснажливу війну та гостро потребує нарощування власного видобутку нафти й газу, надходження податків та нові інвестиції, важливі ресурси на Львівщині опинилися в центрі дивного затишшя. Після того, як суд анулював дозвіл Бориславської нафтової компанії, державна компанія «Укрнафта» вже двічі намагалася отримати право на роботу через офіційні заявки на проведення нових відкритих торгів. Проте Держгеонадра щоразу залишали ці звернення без розгляду.
Тінь скандального ексміністра та дивні рішення чиновників
Головною офіційною причиною для відмови державній компанії стали посилання на можливе накладання меж із чинним дозволом компанії «Парі Нафтогаз». За даними аналітиків, ця структура тісно пов'язана з родиною колишнього міністра екології та природних ресурсів часів Януковича Миколи Злочевського.
Водночас експерти звертають увагу на ще один тривожний сценарій. У майбутньому можливий перегляд запасів Семигинівського родовища разом зі зміною параметрів чинного спецдозволу приватної компанії. Подібні маніпуляції здатні суттєво зменшити обсяги запасів, які теоретично могли б виставити на чесний державний аукціон.
Подібна затримка означає лише одне: державний видобуток відкладається на невизначений термін, бюджет недоотримує мільйони, а стратегічний ресурс залишається підвішеним у повітрі через приватні кулуарні інтереси.
Хто відповість за блокування державних інвестицій?
На тлі цієї ситуації експерти закликають профільних посадовців до чіткої та прозорої позиції. Питання виникають як до керівництва державного сектору, так і до Міністерства економіки та довкілля, яке відповідає за формування політики у сфері надрокористування.
Суспільство та ринок очікують відповіді на головне запитання: який саме сценарій розвитку подій навколо Стинавського родовища закладений урядом і чому інтереси державного видобутку раптово опинилися на другому плані? Поки чиновники мовчать, очевидним залишається одне — чесного аукціону досі немає, а стратегічні надра продовжують ставати предметом запеклих закулісних суперечок.