Новий проєкт змін до урядової постанови №76 передбачає зниження квот для підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК) та енергетики, зміну бази розрахунку та створення ще одного контролюючого органу — Координаційного центру при Кабміні. Чому народні депутати попереджають про загрозу для економіки та виробництва зброї і до чого тут "тіньовий" ринок праці, пише Телеграф.

Головні зміни від уряду: квоти, бази розрахунку та таємничий Координаційний центр

За інформацією народних депутатів, Кабінет Міністрів знову вирішив переглянути правила бронювання, які тільки-но оновилися восени. Головні новації, які обговорюються у кулуарах влади, зачіпають найчутливіші сектори:

  • Зниження квот: Для підприємств ОПК та енергетичного сектору, які раніше могли бронювати 100% співробітників, квоту пропонують зменшити до 85%. Для комунальників ліміт планують знизити з 75% до 60%. При цьому для решти критичних підприємств квота у 50% зберігається, проте змінюється сама логіка її розрахунку.
  • Виключення працівників з "особистими" відстрочками: Уряд розглядає підхід, за якого працівники, що мають відстрочку не від підприємства, а з особистих підстав (багатодітні батьки, студенти, доглядальники), не враховуватимуться в загальній квоті компанії. Це означає, що реальна кількість заброньованих фахівців на підприємствах зменшиться.
  • Створення Координаційного центру: У проєкті з'являється новий потужний орган при Кабміні з 17 осіб (представники СБУ, ГУР, СЗР, Нацполіції), без рекомендацій якого підприємство не зможе отримати статус критично важливого чи квоту понад 50%. Нардепи зазначають, що діяльність цього органу жодним чином не врегульована законом, що несе великі корупційні ризики.

Ризики для економіки: чому депутати попереджають про кадрову кризу та «тінь»

Подібні ініціативи викликали різку критику з боку профільних комітетів Верховної Ради. Депутати наголошують, що намагання вирішити проблему з нестачею людей на фронті за рахунок ключових працівників економіки може призвести до зворотного ефекту.

Народний депутат Олександр Федієнко звернув увагу на небезпечну логіку: якщо працівники з власними відстрочками перестануть допомагати підприємству закривати квоти, роботодавці можуть почати розглядати таких людей як «невигідних» для штату.

«Бізнес буде змушений неофіційно брати на роботу ухилянтів і СЗЧ. Але не будуть їх брати в штат і платити податки. Але хтось же повинен буде працювати, тому місце порожнім не залишиться. І це стимулюватиме розвиток "тіньової" економіки», — зазначає нардепка Людмила Буймістер.

Крім того, членкиня економічного комітету Галина Янченко наголошує, що скорочення броні для оборонки дасть лише невеликий приріст для мобілізації (близьдком 40 тисяч людей), проте здатне повністю підірвати роботу підприємств ОПК. Через зрив строків і дефіцит кадрів Україна може зіткнутися з дефіцитом власної зброї, а молоді інженери та фахівці просто виїдуть за кордон.

Що пропонують натомість: де шукати реальні ресурси

Парламентарі сходяться на думці, що замість чергового "перетрушування" економіки та підприємств критичної інфраструктури державі варто звернути увагу на інші категорії.

Серед головних пропозицій від депутатів:

  1. Навести лад із тиловими силовиками: У парламенті наголошують, що штат тилового сектору безпеки та правоохоронних органів постійно зростає, і значна частина заброньованих силовиків могла б стати резервом для Сил оборони.
  2. Боротися з ухилянтами та нелегалами: Замість тиску на бізнес, що платить податки та тримає економіку, держава має сконцентруватися на роботі з тими, хто переховується від мобілізації та перебуває в тіні, аби не створювати несправедливу соціальну напругу в суспільстві.

Наразі ситуація навколо нової постанови залишається напруженою: бізнес-асоціації закликають уряд до діалогу, тоді як депутати профільних комітетів вимагають офіційних роз'яснень від Кабміну щодо планів зміни правил гри.