Як заявляє директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко, найвищу технічну вразливість в Україні має Печерський район Києва. Водночас близько трьох тисяч будинків по всьому місту цієї зими взагалі залишатимуться без резервного теплопостачання. Чому виникла така ситуація та скільки грошей потрібно столиці для захисту комунальної інфраструктури.

Печерський пагорб — найвразливіше місце столиці

Печерський район Києва на сьогодні є найбільш проблемним та технічно вразливим з погляду стабільної роботи критичної інфраструктури — електропостачання, води, каналізації та опалення.

За словами Олександра Харченка, головна причина криється у наслідках хаотичної забудови попередніх років. На Печерському пагорбі звели величезні житлові та комерційні площі, які спочатку не були належним чином забезпечені необхідними інженерними мережами та потужностями. Через це серйозні проблеми з комунікаціями виникали й раніше, а в умовах теперішніх енергетичних викликів ризики зростають багаторазово.

Проте експерт наголошує, що зосереджуватися виключно на одному районі не варто, адже складні та проблемні об'єкти розкидані по всьому місту. Головною загрозою майбутньої зими залишається відсутність резервних систем життєзабезпечення для значної частини житлового фонду.

Три тисячі будинків без резервного тепла та ціна безпеки Києва

Згідно з оцінками Центру дослідження енергетики, близько 3 тисяч будинків по всьому Києву цієї зими взагалі не матимуть резервного теплопостачання. У разі критичних збоїв в енергосистемі чи нових ворожих атак на критичну інфраструктуру мешканці цих будинків можуть залишитися не лише без світла, а й без базового опалення та води.

На думку фахівця, радикально змінити ситуацію за кілька місяців неможливо. Щоб суттєво підвищити стійкість міської інфраструктури до сучасних загроз та захистити столицю від подібних колапсів, Києву знадобиться ще близько двох років.

Для повної модернізації мереж та створення надійних резервів місту необхідно залучити масштабні інвестиції — за попередніми підрахунками, йдеться про суму в межах 700–800 мільйонів євро. А поки що комунальним службам доведеться працювати в режимі максимального реагування на аварії, а містянам — заздалегідь подбати про власну енергонезалежність.